Liviu VACARCIUC, Olesea NOGAILÎC

Moldova, Chisinau

There is shortly described the Moldavian country which is recognized as a ecological clear area with a rich authentic folklore and hospitable people, a wine developed country. The real card of Republic of Moldova is the wines which obtained original names, high awards on a lot of international contests. The Moldavian wine tourism is attractive because of the future development of pathway and the wine range, thanks to the modern industrial level of wine making and the promotion of the wines with original names. The tourist routes from the south of republic are also interesting from the culture and history point of view: the Sf. Mare Mucenic Teodor Tiron monastery, the Sf.Arhangeli Mihail si Gavriil church(1818), the Sf. Imparati Constantin and Elena church(1829), etc., and from the branc interest: the route Chisinau-Stepa Bugeacului( the Taraclia combine S.A., factories “Aur-Vin”, C.P.C. “Corten”, “Kazaiak-Vin” S.A., with wines with medals); the route Chisinau-Purcari with the visiting of Î.M.”Dionysos-Mereni”, S.A. “Carahasani-Vin”, Î.M. “Vinaria Purcari”, the wine and divines factory “Kvint”, etc. we hope to attract by these routes all of those who never ever have been in Moldova, we guarantee that you will enjoy this trip

Зайцева М.М.

м. Харків, Україна

Ресторанне господарство це галузь народного господарства, основою якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форм, організації виробництва й обслуговування споживачів, які розрізняються за типами, спеціалізацією [1, с.212]. Роль ресторанного господарства на сучасному етапі визначається характером і масштабами потреб людей у послугах з організації споживання матеріальних і духовних благ у не домашніх умовах. Ресторанна справа в світі є однією з найприбутковіших. За статистикою, середній обіг коштів, вкладених у ресторан, відбувається в 5-6 разів швидше, ніж інвестиції, вкладені, наприклад, у магазин одягу. У країнах Західної Європи, США і Японії зафіксовано збільшення витрат клієнтів на проведення дозвілля саме в ресторанах [2, с.234]. В Україні ж, яка довго була у складі СРСР і в якій спостерігався брак елементарних продуктів, сьогодні немає культури харчування і відповідно культури ресторанного бізнесу [2, с.233]. В нашій країні ресторанна справа перебуває на стадії зародження. Навіть у столиці, де ринок уже майже заповнений, і конкуренція стає все більшою, наразі залишаються місця для ефективного старту новачків. У Києві ресторанів у 6-7 разів менше, ніж у Москві, і в 40 - ніж у Парижі. За підрахунками рестораторів, українські споживачі готові залишати в закладах громадського харчування мінімум $4,5 млрд. на рік, але в Україні чомусь не помічають цієї цифри [3, с.95]. Крім того, особливість сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що розвиток ресторанної справи відбувається в комплексі із розвитком транспортного вузла. В Україні ж спостерігається відсутність розвитку туристичної інфраструктури або її невідповідність міжнародним стандартам, неефективність використання потенціалу туристичних ресурсів та інші негативні чинники. Таким чином існує необхідність пошуку шляхів та напрямів підвищення ефективності функціонування закладів харчування.

Федотова О. В., к. філос. н., доц., Бабаєва О.В., к. геогр.н., доц.

місто Харків, Україна

Сьогодні все частіше звучить думка про необхідність формування екологічної свідомості, оскільки взаємовідносини людини і природи призвели, на думку В. Хьосле, до «колективного родового самогубства» [1, с. 185]. «Екологічна криза обумовлена “стрілками”, які спрямовують рух до конкретних цінностей і категорій, без корегування яких ми так і не зможемо приступити до радикальних змін. [1, с. 23]. Виховання взагалі, і виховання свідомості, в тому числі і екологічної, потребує підвищення якості викладання дисциплін гуманітарного циклу, відсоткова частина яких все більше скорочується. В рамках нашої роботи ми спробуємо зосередити увагу на проблемі екологічної етики в сфері туризму, яка є професійно необхідною саме для спеціаліста в галузі туризму.

Федотова О. В., к. філос. н., доц., Бабаєва О.В., к. геогр.н., доц.

місто Харків, Україна

Сьогодні все частіше звучить думка про необхідність формування екологічної свідомості, оскільки взаємовідносини людини і природи призвели, на думку В. Хьосле, до «колективного родового самогубства» [1, с. 185]. «Екологічна криза обумовлена “стрілками”, які спрямовують рух до конкретних цінностей і категорій, без корегування яких ми так і не зможемо приступити до радикальних змін. [1, с. 23]. Виховання взагалі, і виховання свідомості, в тому числі і екологічної, потребує підвищення якості викладання дисциплін гуманітарного циклу, відсоткова частина яких все більше скорочується. В рамках нашої роботи ми спробуємо зосередити увагу на проблемі екологічної етики в сфері туризму, яка є професійно необхідною саме для спеціаліста в галузі туризму.

Сабатаева Б.О. Жумабекова А.Е.

Казахстан, г. Астана

Казахстан, расположенный в центре Евроазиатского континента, последовательно осуществляет формирование и развитие современной транспортной инфраструктуры, в частности, автомобильных магистралей международного значения. Идет активный процесс интеграции в Европейскую и Азиатскую региональные системы автомобильных дорог с выходом на большинство государств Евроазиатского континента. В этой связи трансконтинентальный автодорожный коридор «Западная Европа – Западный Китай» является главным проектом отрасли начала этого столетия. В его развитии заинтересованы главные торговые партнеры Казахстана. В настоящее время подписаны межправительственные меморандумы с Россией, Китаем и Европейским Союзом. [1]

Намазбаева З. Е., Сулейменова Н. Ж., Маженова Ж. А.

г. Алматы,Республика Казахстан

Қазіргі жаһандану кезінде, халықаралық туризмнің елдердің сыртқы экономикалық сала қызметінің қарқынды дамуының бірден-бір көрсеткіші болып табылады. Елбасымыз Н. Ә. Назарбаев БҰҰ Дүниежүзілік туристік ұйымының Бас Ассамблеясының XVIII сессиясында айтқан сөзінде «Туризм саласы ұлттарды жақындастырады, елдерді табыстырады. Қазіргі жаһандану дәуірінде ғаламдық ынтымақтастық пен өзара түсіністіктің орнауында туризмнің ықпалы айрықша. Демек, халықаралық туризм саласының дамуына бәріміз мүдделі болуымыз керек. Сонымен бірге ол баршамызға үлкен жауапкершілік жүктейтінін де ұмытпауға тиіспіз» деп туризмнің рөлін атап өткен болатын[1, 5б].