Набокіна Ольга Тимофіївна

Київ Україна

Сучасні темпи використання викопних видів палива викликають багато економічних, екологічних, соціальних та інших проблем. Перш за все, родовища нафти, газу та вугілля виснажуються. Для добування енергоносіїв необхідно заглиблюватися все більше, що робить в окремих регіонах, наприклад, в Україні, добування викопних енергоносіїв економічно не виправданим. А це створює в деяких частинах світу дефіцит енергоносіїв із відповідними негативними наслідками.

Кратко О.В., Трубіцин С.О.

м. Кременець, Тернопільська обл.,Україна.

Україна є державою, на прикладі якої наочно продемонстровано, до яких екстремальних екологічних наслідків можуть довести політичні та мілітаристські пріоритети в розвитку тоталітарного суспільства, де, як правило, вчені, фахівці та громадськість починають звертати увагу на стан екосистеми тільки тоді, коли в ній вже з відчутною швидкістю протікають деградаційні процеси, коли неминучою необхідністю стає розроблення невідкладних і дорогих заходів і програм, що мають за мету боротьбу з важкими наслідками екологічного лиха. Тому у даній статті ми прагнули дослідити екологічний стан малих міст у період, коли можна виявити екологічні проблеми їх розвитку та знайти шляхи оптимізації екологічної ситуації відносно недорогими засобами [1, 2].

Имомова Лобар Иззатиллоевна

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Саттаров Абдусамат Умирқулович

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Чориева Шахло Қултўра қизи

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Камолов Абдумалик Тизитдинович

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Менгқобилова Сабохат Соатовна

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Экологик таълимнинг бош мақсади – ахолининг барча қатламларида жумладан, ўқувчи ёшларда атроф мухитга уни асраш муаммоларига онгли муносабатни шакллантиришдан иборат. Бунинг учун ўқувчилар давлат талаблари даражасида билим эгаллашлари этарли кўникмаларга эга бўлишлари керак. Экологик тарбия бугунги кун долзарб масаласи экан, биз бу экологиянинг фойдасини, уни асраб – авайлашни болаларга кичик синфларданоқ тушунча бериб боришимиз керак. Экология бу атроф – муҳит демакдир. Ҳозирги кунда экологик тарбия ҳар бир билим олиш масканларида асосий фан сифатида киритилган. Бу фаннинг киритилишининг асосий сабаби – экологияни яъни атроф - муҳитни муҳофаза қилиш ва уни келажак авлодга соф ҳолда етказиш демакдир.

Умарова Махбуба Ҳамроевна

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Сулаймонов Сардор Исроил ўғли

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Бекқулов Бахтиёр Эшалиевич

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Орол - Ер юзидаги денгиз ва океанлар билан боғланмаган энг улкан кўл, яъни ички сув ҳавзаларидан биридир. Орол денгизи тахминан 18000 — 20000 йил олдин ер пўстининг эгилган жойидаги ботиқда вужудга келган. Денгизнинг майдони ўтган асрнинг 60-йилларида ороллари билан бирга ўртача 68 минг км 2ни ташкил этган ва сув юзаси майдонининг катталиги жиҳатидан дунёда тўртинчи (Каспий денгизи, Америкадаги Юқори кўл ва Африкадаги Виктория кўлидан кейин) ўринда турган. Ундаги сув ҳажми 1000 км 3, ўртача чуқурлиги 16,5 м атрофида бўлган, энг чуқур ери ғарбий қисмида бўлиб, 68 м. гача етган. Денгизда 300 дан ортиқ орол бўлган.

Алматов Бахром Тухтамуротович

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Туркманов Фазлиддин Ўразович

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Терме

з Худойназарова Донахол Гаффар қизи

Респ. Узбекистан Сурхандариньская область, город Термез

Кузги бошоқли дон экинларини суғориш тартиби ва муддатлари, суғориш сони, суғориш меъёри, минтақанинг иқлими, тупроқ гидрогеологик шароитларга, шунингдек, экилаётган навнинг биологик хусусиятларига ва қўлланадиган агротехника даражасига қараб белгиланади. Кузги буғдойни суғориш вақти, меъёри ва сувнинг тежамкор технологияларини ишлаб чиқиш асосида, ҳозирги сув танқис бўлган вақтда беҳуда сув сарф бўлишининг олди олиниб, тупроқнинг ювилиши, маъдан ўғитларнинг беҳуда сарф бўлмаслиги, атроф-муҳитнинг ифлосланиши кабиларга барҳам берилади 