Кратко О.В., Трубіцин С.О.

м. Кременець, Тернопільстка обл.,Україна

Екологічна ситуація на планеті з кожним роком ускладнюється. Це пов'язано із постійно наростаючою потужністю промислових підприємств, відкриттям нових заводів і фабрик, а також збільшенням кількості транспортних засобів, зростанням виробництва та використанням мінеральних добрив і отрутохімікатів, появою нових технологічних процесів, хімічних речовин, виробів тощо. Все це призводить до значного забруднення довкілля. Тільки в атмосферне повітря планети щорічно потрапляє до 200 млн. тонн оксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксиду азоту, 145 млн. тонн оксиду сірки, 50 млн. тонн вуглеводнів, близько 700 млн. м3 техногенних і побутових газів. У світовому сільському господарстві щорічно використовується 500 млн. тонн мінеральних добрив, 3 млн. тонн отрутохімікатів, які після часткового перетворення змиваються у природні водойми.

М.Х.ҲАКИМОВА

Қарши муҳандислик-иқтисодиёт институти доценти.

Ҳ.Ш.Мейлиева

Қарши давлат университети ўқитувчиси

Н.Ж.Норқулов

Қарши давлат университети талабаси

Жаҳон ҳамжамияти инсонларни табиат неъматларидан оқилона, унинг табиийлигини бузмаган ҳолда самарали фойдаланишни таклиф этмоқда. Табиат неъматларидан инсонларга ином этилган ерлар, айниқса суғориладиган ерлар умумхалқ бойлиги саналади. Ер-чекланган ва қайта тикланиши учун узоқ йиллар керак бўладиган табиий ресурсдир. Дунё миқёсида унумдор тупроқ қатлами антропоген омиллар таъсирида ифлосланаётгани, бугунги кунда шўрланиш, қайта шўрланиш ва чўлланиш жараёнлари кучаяётгани, сув ва шамол эрозияси тупроқ унумдор қатламларини емирилишига сабаб бўлаётганини, қишлоқ хўжалигида фойдаланилаётган ерларда унумдорлик ва мелиоратив-экологик талаблар етарли даражада бўлмагани ҳамда тупроқнинг таназзулга учраш каби ҳолатлар қишлоқ хўжалиги маҳсулотлари ҳосилдорлиги кескин камайишига олиб келаётганлиги ва ҳар хил чиқиндилар билан ифлосланиши, тупроқлар таркибидаги озуқа элементларининг камайиб кетиши каби ҳолатлар ушбу табиий ресурсга жиддий хавф солмоқда.

Урганч Давлат Университет

Жуманиёзова Шахноза Ишонкулиевна.

Рахимова Нилуфар Каримбой қизи Дасчанова Манзура Бобожоновна

Чигирткалар - қишлоқ хўжалиги экинларига катта талофат етказувчи очофат ҳашоратлардан бири ҳисобланади. Улар сабзавот-полиз, донли ва техника экинларни, шунингдек яйлов ва бошқа экинзорларни зарарлаб, ҳатто бугдойнинг сут пишиш даврида унинг донини ҳам нобуд қилади. Чигирткалар тўғри қанотли ҳашоратлар туркимига мансуб бўлиб, уларнинг дунёда 20 мингдан ортиқроқ тур ва кенжа турлари тарқалган, шулардан ўнлаб турлар зараркунанда сифатида қайд қилинган.