default ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕДАГОГІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ХХ ст.) Популярные

УДК 37.03 (477) (09)

Ткачук Лариса

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

(Умань, Україна)

Анотація. Стаття присвячена питанню теорії і практики педагогічного стимулювання в історії вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ – ХХ ст. Зазначається, що у цей час існували кардинально протилежні підходи до осмислення проблеми педагогічного стимулювання, що пояснюється природою навчальної діяльності. У статті представлені точки зору педагогів кінця ХІХ – ХХ ст., які віддавали пріоритет позитивним емоціям, які переживають учні у процесі навчання. Відзначається, що важливим джерелом для становлення теорії педагогічного стимулювання є наукові розробки педагогів, що представляють різноманітні новаторські напрями розвитку гуманістичної освітньої парадигми. Продемонстровано, що у розглядуваний період трактовки ідеї педагогічного стимулювання зберігали певну наступність, з одного боку, а з іншого, трансформувались під впливом соціальнопедагогічних умов.

Ключові слова: навчально-пізнавальна діяльність, стимул, теорія педагогічного стимулювання, вітчизняна педагогічна думка, гуманістична освітня парадигма, ситуація успіху.