Дранко А.А.

Кіровоград, Україна

Сьогодні усе активніше усвідомлюється наукова та практична доцільність систематизації та обґрунтування теоретичних і методичних засад вивчення проблеми взаємодії між членами екіпажу. В дисертаціях України останніх років досліджувались такі аспекти: підвищення управлінської компетентності військових керівників (В.С. Афанасенко, О.В. Бойко, Т.М. Мацевко та ін.), підвищення управлінської компетентності керівників навчальних закладів (Р.П. Вдовиченко, О.І. Зайченко та ін.), теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності (В.І. Свистун), теоретичні і методичні основи підготовки інженера у ВНЗ до майбутньої управлінської діяльності (О.Г. Романовський).

Керницький О.М.

Харків, Україна

Для створення сучасного освітнього середовища, яке дійсно представляє можливості для реалізації особистісного потенціалу кожного студента, необхідно розуміння психологічних особливостей студентського віку, властивих йому криз, знання психолого-педагогічних характеристик як студентства в цілому, так і специфіки конкретного контингенту, орієнтація на вимоги, що висуваються до майбутнього фахівця [1, 2].

Заранская Марина Сергеевна

г. Минск, Республика Беларусь

Современное общество требует от специалистов не только, и даже не столько, прочного багажа знаний, сколько умения воспользоваться им, а затем – самостоятельно пополнить. В стратегии модернизации образования это рассматривается как комплекс компетенций. Реальная жизнь предъявляет новые требования к формированию качеств личности: жизненная активность, ориентация на дело, высокая степень самостоятельности и личной ответственности за результаты деятельности, способность разрабатывать реальные планы будущего, готовность к самостоятельному решению жизненных проблем, готовность преодолевать жизненные трудности и препятствия.

Літвінова Н.В., Бондарчук О.Л.

Запоріжжя, Україна

Сучасний етап розвитку сучасної освіти характеризується глибокими соціально-економічними перетвореннями, коли від людини вимагаються не тільки знання і вміння, а й розвинені особистісні якості, які давали б їй змогу активно долучатися до творчої діяльності. У зв’язку з цим перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та самоактуалізація особистості кожного школяра. Визначальною рисою особистісно-орієнтованого навчання є взаєморозуміння, взаємодія, творча співпраця вчителя та учнів. За результатами досліджень, оптимальним для розвитку особистості є діалогічне педагогічне середовище, в якому особистість визнається цінною, вільною і шанованою. Навчальний процес у контексті діалогу – це активна взаємодія та спілкування його учасників, тобто інтеракція, що здійснюється за допомогою відповідних методів. Проблема застосування інтерактиву в навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як О.Єльникова, Г.Коберник, О.Коберник, О.Комар, Т.Кравченко, М.Крайня, Г.Крівчикова, В.Мельник, Л.Пироженко, Н.Побірченко, О.Пометун та ін., які обґрунтовують доцільність застосування інтерактиву для посилення ефективності процесу навчання.

Міськова Н.М.,

м. Рівне, Україна

Останніми роками в шкільній математичній освіті відбулися певні позитивні зміни, які можна вважати початком її реформування, але, поряд з тим, залишається низка невирішених та актуальних для дослідження проблем. Зважаючи на те, що аналіз сучасної системи освіти свідчить про необхідність пошуку нових підходів та відповідних шляхів розвитку змісту, форми й методів викладання математики, накопичений досвід стане дуже корисним у подальшій розробці шляхів розвитку шкільної математичної освіти вже в контексті державних і суспільних перетворень у незалежній Україні.

Дудник Олена Валентинівна

Ржищів, Україна

Одна з найважливіших умов стабільності, успішного функціонування і подальшого реформування системи освіти – її кадрове забезпечення. Аналіз освітньої ситуації в Україні показує зниження освітнього рівня педагогів, розрив, що збільшується, між вимогами практики і наявним рівнем їх професійної кваліфікації, подальше старіння педагогічних кадрів, збільшення потреби в педагогічних кадрах як в міській, так і в сільській місцевості.

Тулепбергенова Рита Рашидовна

г. Атырау, Республика Казахстан

Дәстүрлі оқыту жүйесінде бағалауды мұғалім тарапынан оқушының білім деңгейін анықтау деп қарастырады. Осы тұрғыдан мұғалімдер оқушыны бағалау үшін оқушылардың ауызша берілген жауаптарына, жазба жұмыстарына немесе тест тапсырмаларына қалай жауап бергеніне қарайды. Алайда мұндау шектеулі тексеріс көп жағдайда оқушылардың есте сақтау қабілетін ғана анықтап, олардың білім, білік, дағдысының нақты деңгейін анықтамайды. Мұғалім бағалаудың басты мақсатын ескермейді, бағалау – білімнің сапасын айқындау тәсілі. Мұғалім өз жұмысының болашақта үлкен жетістіктерге жеткенін қаласа, онда өз уақытында жеткен жетістігінің деңгейін – артықшылықтары мен кемшіліктерін анықтап, бағалауы қажет.

Кононова Т.О.

Харків, Україна

На сьогодні у ВНЗ України питанням формування лідерської компетентності у процесі навчання студента у ВНЗ приділяється недостатня увага науковців [1]. Тому й в масовій практиці вищої школи не повною мірою використовується організаційно-педагогічні умови навчального процесу, які можуть сприяти формуванню лідерської компетентності іноземних студентів. Опитування роботодавців і випускників ВНЗ показують, що сучасна система професійної освіти не повною мірою використовує фактори й умови розвитку здатностей студентів брати активну участь в колективному творчому вирішенні складних проблем, брати на себе відповідальність, проявляти ініціативу, що є невід'ємними якостями лідера [2].

Э.Ж.Алимкулова, Г.К.Райсова, А.Эрбол

г.Астана, Казахстан

Ыбырай Алтынсарин о нашем народе говорил, что "Казахский народ - нетленный народ, они не могут жить начерченном кругу, они свободно думают, для светлого будущего им нужно только обучаться знаниям и полезным исскуствам" [1], эти слова направлены нынешной молодежи в получении знании и педагогической воспитании. При этом французский философ Ж.П.Сартр говорил "Человек когда появится на свет, только еще проект, кем станет от себя зависит к чем устремляется" [2].

Жигар Наталья Александровна,

Захарченя Наталья Фёдоровна

г. Барановичи, Республика Беларусь

Проблемы воспитания в современной Беларуси актуализированы духовным кризисом, охватившим общество. Следствием девальвации нравственно-культурных ценностей политической системы стал поиск выхода из кризиса в чужих образцах и примерах. Наряду с открывшимися новыми возможностями (демократизация, гласность, конкуренция на рынке труда) стали нарастать негативные явления, присущие «обществу потребления» (прагматизм, меркантилизация жизненных идеалов и целей, дегуманизация и криминализация общественных отношений).

Ералин Куандык

г. Туркестан. Республика Казахстан

Ералина Газиза

Жанзакова Малика

г.Шымкент. Республика Казахстан

В системе художественного образования на современном этапе модернизации большое значение приобретает проблема совершенствования профессиональной подготовки художника - педагога, который должен быть сформирован как развитая творческая личность и подготовлен к художественно-педагогической деятельности, обеспечивающей не только обучение школьников, но и их интеллектуальное развитие.

Устаджалилова Х.А.

(Коканд, Узбекистан)

В выступлении Президента Республики Узбекистан Ислама Каримова на открытии международной конференции «Историческое наследие ученых и мыслителей средневекового Востока, его роль и значение для современной цивилизации» 16 мая 2014 года в г. Самарканде подчеркнута роль великих научных открытиях раннего периода средневекового Востока, незаменимая в образовании и воспитании современной молодежи. «Уровень культурного развития любого общества в первую очередь определяют внимание и реальная забота о пожилых людях. Проявление по отношению к ним уважения и почтения является в нашей стране неотъемлемой частью духовной жизни» [1]. Особенно важно для нас подчеркивание Исламом Каримовым научные вклады математиков, в частности, Президент отметил: «Когда мы говорим о великих научных открытиях раннего периода средневекового Востока, в числе первых называем имя Мухаммада ибн Мусы аль-Хорезми, внесшего бесценный вклад в современную математику, тригонометрию и географию. Он первым обосновал и ввел в обиход десятеричную позиционную систему исчисления, знак нуля и полярные координаты, что стало поворотными пунктами в развитии математики и астрономии. Аль-Хорезми создал алгебру как науку, разработал четкие правила изложения научных сведений и трактатов, был автором многих работ по астрономии, географии и теории климата. Заслуги аль-Хорезми в развитии мировой науки общепризнаны, его имя и сочинения, единственные среди ученых средневекового Востока, увековечены в современных научных терминах, таких, как «алгоритм» и «алгебра».

Бахрамова Г.А., Сихынбаева Ж.С., Алтаева Ф.А.

г. Шымкент, Республика Казахстан

Внедрение в современное образование идей личностно ориентированного подхода поставило проблему не только подготовки педагогов к реализации этих идей, но и переориентации самих педагогов с дисциплинарной на личностную модель взаимодействия с детьми. Только при этом условии возможно внедрить, хотя бы в минимальной степени, новые технологии обучения и воспитания, ориентированные на саморазвитие всех участников педагогического процесса.

Тасуева Мария

Ставрополь, Россия

Для формирования личности глухого ребенка семья играет важную роль. Любовь, забота, понимание, доброта в семье – это залог полноценного развития, что, несомненно, очень важно для детей с нарушением слуха. Поэтому поддержка, помощь близких людей, а также здоровый психологический климат в семье, являются залогом гармоничного развития и раскрытия потенциальных возможностей таких детей. Для этого необходимо создание благоприятной среды, где воспитывается «особенный» ребенок. Это очень сложно сделать, т.к. родителям порой самим нужна помощь со стороны специалистов в вопросах консультаций, советов, психологического сопровождения, дополнительных знаний по развитию своих детей. Они должны понимать, что воспитание ребенка с нарушением слуха требует больших затрат сил, как физических, так и духовных. Следовательно, выбор возможных видов и форм совместной работы с родителями зависит от многих факторов: желания сотрудничать со специалистами, их образовательного и социального уровня, а также жизненной компетенции родителей. Педагогам, для оказания помощи, необходимо учитывать количество детей в семье и их пол, семейное окружение ребенка, является ли семья полной или неполной, чья роль в семье ведущая (отца или матери), благополучная она или нет и т.д.

Буданов О.П.

Житомир, Україна

Події на Сході України та необхідність реформування силових структур України потребують переосмислення наявних проблем та концепцій підготовки військових фахівців, впровадження сучасних педагогічних технологій навчання курсантів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ).

Юрковец Татьяна Васильевна,

Дубешко Наталья Григорьевна

г. Барановичи, Республика Беларусь

В последние годы возросло внимание к проблеме формирования всесторонне развитой, духовно богатой и креативной личности. Личность человека, его духовный и моральный облик формируются, прежде всего, в процессе воспитания. В системе образования Республики Беларусь особое место занимает эстетическое воспитание, способствующее активизации развития мировоззрения, интеллектуальных и творческих потенций личности. Для того чтобы воздействие на ребёнка было более эффективным система эстетического воспитания должна быть единой, объединяющей все предметы, внеклассные занятия, всю общественную жизнь школьника, причем, каждый предмет и вид занятия должен имеет свою четко поставленную задачу в деле формирования эстетической культуры и личности школьника.

Юлдашев Журабек, Жураев Хуршидбек, талаба Бойдадаева Мадина

Наманган муҳандислик-педагогика институти

Узбекистан Республикаси, Наманган шахар

Раҳбар шахсининг фаолиятида унинг бошқа соҳа билимларидан хабардор бўлиши, ўз соҳасига доир фундаментал билимга эга бўлиши умумий психология, шахс психологияси, унинг қобилиятлари тўғрисида чуқур билимга эга бўлиши, кишилик оламида содир бўлаётган социал воқеа–ҳодисаларни тўғри идрок эта билиши ва уларга тўғри баҳо бера билиши, жамоани яхлит ва ҳар бир ходимни пухта ўргана билиши, уларнинг хулқ–атвори ва ижтимоий фаолиятини олдиндан айтиб бера олиш маҳорати ғоят катта аҳамиятга эгадир.